вівторок, 30 липня 2013 р.

video


    21 липня 2013 року в приміщенні читального залу з нагоди  відзначення 69-ї річниці визволення Старовижівського району від німецько-фашистських загарбників та святкування Дня селища пройшла презентація виставки "У літературно-мистецькому вінку селища".


пʼятниця, 12 липня 2013 р.

БІБЛІОТЕЧНА ТУСОВКА



БІБЛІОТЕЧНА  ТУСОВКА

Ох і ця ж спека…  Нікуди від неї не дітись. А, можливо, помандруємо? Куди? Туди, де найкраще. А де це?  Я думаю, найкраще там, де нас немає. Це буде по-українськи.
«Навіжені»,  -  скажуть одні, інші просто подумають. А сучасний молодий письменник Максим Кідрук написав і видав такі книжки. Ось ними і будемо «мандрувати» Згода?
Перш за все, познайомимось з автором. Максим Кідрук народився рівно опівночі 1 квітня 1984 року.
 За освітою - інженер-енергетик, за покликанням - невтомний мандрівник. Зараз Максим навчається в аспірантурі і продовжує невпинно мандрувати, досліджуючи найбільш віддалені та екзотичні країни світу. Швеція, Норвегія, Італія, Франція, Фінляндія, прибалтійські країни, Мексика, Китай, Еквадор, Перу, та Чилі - це ще не повний перелік країн, в яких довелося побувати  останні роки...
А наші «мандри» будуть у Мексиці і в Перу. Саме такі книги ми придбали за кошти місцевого бюджету.
«Навіжені» друзі:  Макс і Тьомік намагаються нашвидкуруч сколотити собі багатство, гасаючи світом й займаючись бізнесом по-українськи (себто, всякими махінаціями). Своїми карколомними аферами й пригодами ця парочка не дасть нам нудьгувати. А гаряче сонце нашого літа додасть подібності сюжету з Мексики.
Макс Кідрук. Навіжені в Мексиці. — Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2010


Макс Кідрук. Навіжені в Перу: хуліганські оповідання. – Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 304 с.
Друзі Макс і Тьомік, продовжуючи свої пригоди американськими континентами, відсвяткують Новий Рік на березі легендарного озера Тітікака, викрадуть слона та влаштують справжню українську гульню у самому серці Перу. Отже, Індіано Джонс і Остапе Бендер, посуньтеся. Навіжені йдуть!
Найбільша ключова риса «Навіжених» – гумор. Гадаю романам вдається розсмішити до сліз, навіть якщо ситуація здається трішки знайомою.
Над сторінками книг тут і там ви будете реготати. А от переказати очевидцям несподіваних вибухів реготу, що ж такого смішного, не вийде.
Найкращий варіант -  прочитайте самі!

понеділок, 1 липня 2013 р.

Методичний день



25 червня 2013 року в приміщенні центральної районної  бібліотеки відбувся методичний день

Розглядались питання:
1.Звіт бібліотечних установ за перше півріччя «Матеріальна база» 

                                                                                                        Бібліотекарі бібліотек-філій

2. Підготовка до атестації бібліотечних працівників, яка відбудеться 17-19 липня 2013 року 

Начальник відділу культури П.Філюк

 Консультація: 
    3.Співпраця зі засобами  масової інформації. Адвокація публічних бібліотек.

Директор РЦБС О.Гаврилюк

                            

            Консультація:
   4. «Суспільство-бібліотека-сім'я»     
  сучасні тенденції та проблеми 
  родинного виховання.   

  Заступник директора по роботі з дітьми Л.Недзельська

   5. Презентація книги Ярослава Федорчука «Волинянин», «Трагедія Українсько-польського протистояння на Волині 1938-1944 років. Волинська область. Підсумки. 

Голова Волинської обласної організації Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» Г.О.Пустовіт

середа, 6 лютого 2013 р.

Реп по старовижівськи!

http://www.youtube.com/watch?v=m-K-DElclj8&feature=youtu.be

29 січня у читальному залі  центральної районної бібліотеки  пройшла година історичної пам’яті 

«Герої Крут – для нащадків взірець»

 «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього», говорить народна мудрість. І це дійснотак, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим.Людина, яка не знає минулого  як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться.
Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кровю і сльозами.Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Дата 29 січня увійшла в українську історію якдень памяті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежністьБатьківщини.
95 років тому назад у бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи,студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі,вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником іпротягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. Вмасштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва.Однак це  символ нескореного духу нашої нації.
Уряд радянської Росії, після відхилення Центральною Радою його ультиматуму, посилає нанепокірний Київ війська. Армія, очолювана командиром Муравйовим, розпочала наступ. Захищатистолицю вирушили 300 юнаків. 29 січня 1918 року біля станції Крути відбувся нерівний бій. Розуміючибезвихідність свого становища та не бажаючи здаватись в полон ворогові, бійці СтудентськогоКуреня пішли в багнетну атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені вполон та страчені. Декілька бійців, яким вдалося врятуватися, вночі розібрали залізничну колію
Самовідданий подвиг, який здійснили українські війська під Крутами, затримав швидке просуваннявійськ Муравйова. Тільки 5 лютого вони підійшли до міста і з берегів Дніпра піддали його страшномугарматному обстрілу. 9 лютого більшовики захопили Київ. На початку березня 1918 року згідно змирним договором у Бресті, українські війська при допомозі Німеччини звільнили Київ. 19 березня тіла27 юнаків, замордованих в Крутах, перевезли до Києва і поховали з військовими почестями наАскольдовій могилі.
М. Грушевський у промові на могилі героїв сказав: "Український народ досі вірив у можливість свогорозвитку в новій демократичній Росії. Але після всього того, що сталося, з Росією, чи то реакційною,чи революційною, Україні не по дорозі... Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклалисвої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну память на віки вічні!"
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волюУкраїни, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони  студенти, курсанти,школярі  виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, безвагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.
Більше  інформації про ці події ви зможете отримати з матеріалів, які представлені накнижковій виставці  «Чорна сповідь моєї Вітчизни» у розділі «Крути  наша історія, нашаслава».